На конференціях, форумах і в численних дискусіях про відновлення України річки та водні ресурси найчастіше розглядаються передусім як важливий ресурс для економіки, розвитку територій, сільського господарства, енергетики та забезпечення населення водою.
Однак після війни варто розширити цей погляд.
Річка – це не лише ресурс. Це частина середовища життя людини.
Саме тому відновлення річок і водних екосистем доцільно розглядати не тільки з точки зору їхньої екологічної та економічної цінності, а й через їхню роль у фізичному та психологічному благополуччі людей.
Цій темі був присвячений науково-комунікаційний захід «Екотерапія на водних екосистемах: підходи, інструментарій, обмеження та переваги», організований ГО «ВРУНА» у партнерстві з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.
Захід об’єднав представників наукових установ і профільних закладів, практикуючих психологів та фахівців із ментального здоров’я, екологів, фахівців у сфері водних екосистем, представників ветеранських та громадських організацій.
Серед учасників: представники Львівського державного університету внутрішніх справ, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Центру творчості дітей та юнацтва Галичини, санаторію «Прикордонник Немирів», ГО «Національна психологічна асоціація» та інших організацій.
Учасники обговорили можливість використання водних екосистем як просторів для психологічного відновлення людей та які умови необхідні для безпечного і відповідального застосування екотерапевтичних практик.
У центрі уваги були ветерани, військовослужбовці, члени їхніх родин та інші вразливі групи населення.
Говорили про конкретні практики екотерапії, можливості використання природного середовища для психологічного відновлення, роль професійного психологічного супроводу, а також про психологічні, екологічні, безпекові та організаційні ризики.
Водночас експерти наголосили: екотерапія – це не просто перебування людини біля води. Для створення таких просторів необхідні безпека, доступність, відповідні природні умови, врахування екологічних обмежень та мінімізація антропогенного впливу.
Для Басейнового управління ця дискусія важлива ще й тому, що вона дозволяє по-новому подивитися на саме поняття відновлення річок.
Якщо ми відновлюємо річку лише для того, щоб вона краще виконувала свої господарські функції, ми бачимо лише частину її цінності.
Відновлена річка – це не тільки чиста вода, біорізноманіття, водозабезпечення чи розвиток економіки. Це також простір для життя, відпочинку, спілкування, фізичної активності та психологічного відновлення людини.
Особливо важливим цей підхід може бути для територій, які приймають ветеранів, військовослужбовців та їхні родини, а також для громад, що відновлюються після наслідків війни.
Тому у процесах зеленого відновлення України важливо поєднувати відновлення природних екосистем із відновленням людей.
Ми маємо думати не лише про те, яку користь річка може дати економіці, а й про те, яке середовище для життя вона може створити для людини.
Адже відновлення України – це не тільки про нові будівлі, дороги чи виробництва.
Це про створення країни, у якій люди зможуть не лише жити й працювати, а й відновлюватися.
І здорові річки та водні екосистеми можуть стати важливою частиною такого середовища. Науково-комунікаційний захід проведено за підтримки проєкту SCIENCE AT RISK Emergency Office, який реалізується громадською організацією Academic Network Eastern Europe, у межах проєкту «Водні екосистеми як місця відновлення» та проєкту «Зелене відновлення для України», що фінансується урядом Швеції за підтримки Coalition Clean Baltic.
