22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Це день початку війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш, а можливо і більш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель. НІКОЛИ ЗНОВУ!!!
Через десятиліття після Другої світової темрява повернулась. ЗНОВУ! Зло повернулося. ЗНОВУ! В іншій формі, під іншими гаслами, але з тією самою метою. Знищити все прогресивне, добре, світле, перетворити в рабів без права на власну державу, власну думку, взагалі на існування!
Українці демонстрували тоді і показують зараз, у війні із східним агресором нашої держави, силу духу і готовність боронити свої землі. Водночас життя та здоров’я громадян є найбільшою цінністю держави. Про це треба пам’ятати ЗАВЖДИ!
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про воїнів-визволителів, які вигнали і виганяють ворога з нашої землі, здобули тоді і здобувають зараз Перемогу. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув на полі брані, кого замучили в концентраційних таборах. Ми вшановуємо воїнів, трудівників тилу, вдів і дітей війни, усіх тих, хто день за днем наближав і наближає Велику Перемогу.
Схиляємо голови у хвилині мовчання перед пам’яттю мільйонів полеглих, невинних жертв, чиє життя забрала війна.
Але правда переможе. І ми все подолаємо!
І нарешті знову буде Перемога і Мир!
